Тибетська народна медицина

У сучасному світі дуже мало залишилося важкодоступних, таємничих і маловивчених місць. Одним з них є Тибет (район Центральної Азії). Довгий час культура Тибету розвивалася ізольовано і подарувала світові унікально-особливу систему знань, важливе місце серед яких займає тибетська медицина.

Сформувалася медицина Тибету у V столітті нашої ери. У цей період був написаний головний трактат з тибетської медицини під назвою «Чжудші» («Чотири основи»).

Принцип народної медицини Тибету: шлях до здоров'я через гармонію. При порушенні гармонії виникає хвороба .

Згідно філософії медицини Тибету, здоров'я кожної людини залежить від трьох сутностей (Ньєпі):

• вітер (лунг);
• жовч (три);
• слиз (адкан).

Методика лікування тибетської медицини заснована на вивченні поведінки в організмі цих трьох сутностей. Якщо три Ньєпі перебувають у гармонії, то організм здоровий. Якщо баланс порушується, то виникають хвороби.

Вітер, жовч і слиз

Вітер родом з пристрасті. Знаходиться він в нижній частині тіла (область попереку). Він відповідальний за розум, дихання, роботу органів чуття, ніг і рук.

Жовч походить з гніву. Розташовується в середній частині тіла (область печінки). Відповідає жовч за температуру тіла, травлення. Тибетські медики стверджують, що якщо щось не в порядку з цією сутністю, то може розвиватися захворювання цукровий діабет, пухлини, ожиріння.

Слиз розташовується в грудній клітці. Він дає пружність м'язам і міцність суглобам, надає терпимість розуму і зволожує шкіру.

Для кожної сутності існують свої сприятливі і несприятливі умови, при яких можна відновити або зруйнувати гармонію.

Захворювання жару й холоду

Згідно медицини Тибету все захворювання можна розділити на хвороби спеки і хвороби холоду. До хвороб спеки відносяться всі запальні процеси, що відбуваються в організмі. Хворобами холоду є порушення функціонування органів або систем органів.

Здоров'я людини - об'єктивні і суб'єктивні чинники

У Тибеті вважають, що всі люди - це частинки всесвіту, тому взаємозалежні один з одним. Таким чином, на духовний та фізичний стан людини впливають фактори навколишнього зовнішнього середовища. Ці фактори можуть бути суб'єктивними і об'єктивними.

До об'єктивних факторів впливу відносять зовнішні, на які людина ніяк не може вплинути:

• пори року й час доби;
• вік;
• кліматичні умови навколишнього середовища.

До факторів суб'єктивним відносять такі, які людина здатна змінити:

• спосіб життя;
• вид професійної зайнятості;
• розпорядок дня;
• раціон харчування;
• особливості сексуального життя.

Вчення тибетської народної медицини пропонує змінювати фактори суб'єктивні для того, щоб управляти і коригувати вплив на людину факторів об'єктивних .

Джерело: https://euromd.com.ua/